- інквізитор
- -а, ч.1) іст. Суддя або член суду інквізиції.2) перен. Той, хто навмисно завдає кому-небудь великих страждань; дуже жорстока людина, мучитель.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
інквізитор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інквізиторський — а, е. 1) іст. Прикм. до інквізитор 1). 2) перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий … Український тлумачний словник
мучитель — (той, хто мучить когось), кат, катюга, розпинатель, деспот, тиран, інквізитор; живоїд, живодер, живолуп Пор. недолюдок … Словник синонімів української мови